Про свято Белтайн
Літа (Litha) — свято літнього сонцестояння, найвищої точки сонячної сили у Колесі Року. Відзначається приблизно 21 червня, коли день найдовший, а ніч — найкоротша. Як і Йоль (зимове сонцестояння), Літа є частиною астрономічних свят, але символізує не народження, а повноту і зрілість світла. Назва “Litha” — сучасна реконструкція, яку ввела Вікка, але саме сонцестояння шанувалось ще у дохристиянські часи по всій Європі — серед кельтів, германців, слов’ян, балтів і скандинавів.
Це час життєвої сили, буяння природи, дозрівання, кохання і дії. У багатьох традиціях вважається, що в день Літа Сонячне божество досягає кульмінації, після чого починає слабшати, готуючи цикл до осіннього спаду. В міфологічній уяві часто зображується як битва між Дубовим Королем (править світлою половиною року) і Острівковим Королем (темною). Саме з Літа світло починає зменшуватись, хоча тепло ще тримається — це поворотна точка року.
Серед ритуалів — розпалювання багать, як символу Сонця, стрибки через вогонь для очищення та енергії, спостереження за сходом або заходом сонця, збір трав, бо вірять, що саме цього дня вони мають найбільшу силу. Люди прикрашають себе квітами, носять вінки, залишають підношення Богині та Богу. Часто проводять обряди подяки природі, захисту дому, а також заклики до любові, плодючості, достатку. У Вікці — це символічне свято шлюбу між Богом і Богинею, апогей їхньої сили.
Сьогодні Літа святкують у рамках неоязичництва, Вікки, друїдизму, руху природного відродження. Це час внутрішнього розквіту, вшанування світла, природи та сили життя. У деяких місцях проводять фестивалі під відкритим небом із вогняними шоу, музикою, обрядами та медовими частуваннями. У сучасній культурі Літа також символізує момент, коли потрібно зупинитись, усвідомити повноту життя, подякувати за досягнуте та зібрати енергію перед поворотом до темнішої частини року.